Старому парку більше сотні літ,
Він свідок вічності і сьогодення.
Поміж дубів, ялин зелених віт
Шукатиму я творчого натхнення.
Старих дубів обіймами торкнусь,
Що кронами врізаються у небо…
У велетнів цих витримки навчусь,
Бо зараз непохитним бути треба!
Навколо тиша, тільки сніг рипить
Від кроків по засніженій алеї,
Фіксують ліхтарі казкову мить -
Ллють світло на доріжок паралелі.
Хоч зимно, але тепло на душі,
Бо понад все ціную зараз тишу…
Приходять рими, пишуться вірші-
Тож сподівань на краще не полишу!
16.12.2023
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Покровчанка