Торуєш шлях без вороття
Яке б там не було життя -
Воно єдине ,
Не треба марити про Суд
Отой Страшний - він вже отут,
Коли ти винен.
Тоді до самого кінця
Іди, і Господа отця
Благай, чи лайся,
Пізнай все те, чого ти варт,
Життя - це Божий дар, чи фарт?
Кляни, чи кайся,
Для розуму не новина,
Що Світ - статистика одна.
Душа не згодна,
Жахлива їй і думка та
Раціональна і проста,
Така холодна.
Нащо ж тоді дано було
І руки розуму й крило
Легкому птаху ,
Коли усе оте буття
У купу праху?!
16.05.2012.
Автор: Стряпан Миколай Петрович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2023
автор: Рунельо Вахейко