Була вода тиха
й користь не одна,
та закралось лихо
від самого дна.
Підірвали греблю
Каховської ГЕС –
потік здійняв хвилю
до самих небес.
Не було би горя,
не сталось біди б -
екоцид в країні
чистої води,
що брудною стала
від тваринних туш
і тіл, що забрала
повінь людських душ.
Скільки їх пропало
в каховській воді!!!
Певно, що немало…
Скільки ж їх тоді?
Їх вже не врятує
той, хто віднайде.
Хто всіх порахує,
й до купи зведе?
Потім хтось, можливо.
складе якийсь акт.
Кількість – неважлива,
важливий лиш факт!
Страшнюща картина
і жахливий вид…
Росія тут винна –
це гено- й екоцид!
21.06.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2023
автор: Павло Коваленко