Серед леліток прохололих
струмує сяйво ліхтаря.
Красиво в парку, як ніколи,
хоч день швиденько вигора,
породжуючи тіні дивні,
переіначуючи сни,
були з тобою ми наївні,
в чеканні красної весни.
Та поміж нами стала хвижа*,
я стримати її не зміг
і обертала стужа хижа
лелітки на холодний сніг.
19.12.23р.
*Хвижа – заметіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2023
автор: Микола Соболь