З одним крилом у небо не злетиш
І, як відомо, щастя не спіймаєш…
Хоч сто разів дістанься до мети,
Лиш за півкроку зупиняє «майже».
Така ось карма, хоч візьми й заплач,
Завий, та все одно не допоможе.
Неначе доля вклала серце в клатч,
Пішла ділити вкотре з іншим ложе.
А ти, знеструмлений, давай живи.
Твори, вмирай, кому це все потрібно?
Ніщо не зможе підійняти в вись,
А ми без неба - в хаосі потрійнім…
15:27, 07.01.2018 рік.
Зображення: http://fashiony.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2023
автор: yusey