***
Арена --
Наше життя,
В сутності,
Де всі, ми,
Гладіатори --
На потіху Богам
Вальчимо-б'ємося,
Щоби доказати
Спроможності
Вижити -- в мізерній
Малості,
Яким прагне жити
Бедлам,
Що місить грішне
Із праведним,
Як хліб ще до випічки --
Недійсне спізнати смакам :
Запах крові з вином --
Перемішує, в собі,
Бо так задумано
Зверху --
Всім, нам
І...
Знову щодень змагання --
За можливості,
За хліб,
За володіння жінкою,
За шанс виживання --
При любому розкладі,
Як гра,
Бо
Ставка велика --
У втратах,
Де втрата, одна --
Смерті стезя
На потіху Арені
Виживання,
А хто пройде --
Той себе відкриє,..
Той пізнає таємне,
Що є Переродження,
Де смерті немає
І немає того страху,
Яке родить, щодень --
У собі -- це грішне,
Що є -- МИ,
Боєм -- життя,
Бо
Завжди виконуємо,
Всі --
Лише, своє
Призначення,
Як борг можливості --
Спожити й підсилити
Енергію Світла в собі --
Одиницями,
Всі...
------------------------------------------
20.12.2023; Paris (Aurora)
=====================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2023
автор: MAX-SABAREN