Поверни, поверни ... мені роки....
Блищить сльоза, плаче душа.
Від сліз зимою сніг не тане,
Колись й для мене час настане.
А по небу коней
Хуртовина гонить.
Дзвін копит лунає,
Серце зупиняє.
Сніжні хуртовини
Вкрили всі ялини.
Побіліло небо,посивіли коси.
Сяють на ялині сивини заноси.
А по небу коней
Хуртовина гонить.
Дзвін копит лунає,
Серце зупиняє.
Як же стало мило,
Час покрило снігом.
В переливах світла,
Згадуємо літо.
А по небу коней
Хуртовина гонить.
Дзвін копит лунає,
Серце звеселяє.
В грудях крига тане,
Серце не обмане.
В музиці зими
Закружляли ми.
А по небу коней
Хуртовина гонить.
Дзвін копит лунає,
Серце завмирає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2023
автор: oreol