За обрієм квіти ласкаючи небо,
благали дощу на пелюстки свої
та вітер невпинно ганяючий смуги
зневажливо вів свою підлу ігру.
Ласкавий на дотик, він ніжно торкався,
нашептував пісню, за стан обіймав,
а квіти принишкли, вони не хотіли
та він все кохав і кохав, і кохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100137
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.10.2008
автор: Плахов