Ти тривожиш нас своєю красою,
Яку дарували тобі небеса.
Ти мила, завжди буваєш собою,
Духмяним ароматом манить коса.
Твої п'янкі вуста прагнуть любові,
Вони соковиті немов отой мед.
Ти мила панночка, живеш у Львові,
І ти так впевнено крокуєш вперед.
У твоїх очах кохання палає
І таке ароматне, немов нектар.
Твоя віра міцніє - не згасає,
Лебідко, я хмелію від твоїх чар.
З тобою у кохання поринаю
І випиваю твою любов до дна.
В тобі моя мила щастя пізнаю,
І я хмелію без п'янкого вина...
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2023
автор: Віктор Варварич