Ти вітру пальцем пригрозив.
Утік бешкетник в хмари.
Природи гнів ти зупинив.
І небо чистим стало.
Ти знав що було,що буде.
Не говорив нікому.
Навіщо смертним знати все.
Те,що віщує доля.
Хвороби всі ти лікував.
Цілющі трави знав.
З ним силою змагався сам
Сибіру цар-шаман.
Та тільки одного не знав
карпатський наш мольфар.
Що сили зла йому дарують
робити ці діла.
Бо там де смерть царить повсюди
немає світла,тільки тьма.
Змагаються чий чорт сильніший.
Чи в мольфара,чи в шамана.
Чи справедливість в пеклі є?
Звичайно,що немає.
Всі варимся в однім котлі.
Лиш пінку чорт збирає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2023
автор: zhmerinchanka