Мої слова... Це вами серце плаче.
Іде війна. Не кожен її бачить.
Та знаю я, що маєте ви крила
й несете радість ту, що світ заполонила.
Слова мої, мовчати вам не треба.
Летіть з подякою до Бога в синє небо.
І на сторожі миру прошу станьте,
бо світ у нас такий прекрасний. Гляньте.
Слова мої, розкрийте свою силу.
Зберу в долоні й щедро вас розсію,
щоб заясніли вами скрізь дороги,
які ведуть нас всіх до Перемоги.
Найменшої стежини не минайте.
Насійтесь. Проростіть, бо ви потрібні.
Знайте: у кожнім з вас є радість і надія,
віра в добро й зігріта сонцем мрія.
За Правду станьте, прошу вас, горою,
синів прикрийте наших ви собою.
Зміцніть їх крок, примножте їх ви сили,
щоб в дні яснім ми кожному раділи.
Різдвяної всім зірки світло сяє,
віру в Добро з нас кожен в серці має.
Мої слова... благайте й ви у Світла,
щоб Мир зійшов, Вкраїна стала вільна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2023
автор: Надія Башинська