*

На  терені  листя    пожовкле,  зів"яле,
в  обіймах  скорботи  моя  гола  тінь,
вінок,  що  був  символом  нашої  віри
розгублений  вітер  на  щастя  розплів.
Розплів  та  й  поніс  по  скелястих  долинах,
збентежений  сам  як  маленьке  дитя,
а  мрія  розтоптана,  скривджена  мрія,
розбита  ущент  наче  зле  каяття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100150
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.10.2008
автор: Плахов