***
…А цьогоріч ялинка відпочине,
хоча вже скучила за мішурою.
Такої страхітливої причини
ми й уявити не могли обоє…
Зажди, ялинонько, моя красуне!
Нам святкувати, певне, ще зарано –
скажений супостат все суне й суне,
і навкруги – все рани й рани.
Ти чуєш вибухи? Ні, то не злива
(о Боже, захисти мою оселю!).
Багато років дарувала диво,
тож дуже дякую тобі за все я!
Ялинонько моя, зажди ще трохи –
я вірю в силу Армії й Господню.
Вже скоро побіжать ті кляті орки
Чумацьким шляхом – прямо у безодню.
В новому святі та в новій турботі,
здолавши і скорботу, і тривогу,
тебе вберу я в кульки синьо-жовті –
і ти засяєш сяйвом Перемоги!
06.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2023
автор: Лилия Силина