[i]« Покайтеся, брати мої,
молю вас, благаю...»[/i]
Пророк
Ріку життя не оминає горе,
поза якою ще іде війна
і невідомо, хто кого поборе,
якщо воює біс і сатана.
А їй немає ні кінця, ні краю.
Хоча за волю точаться бої,
та волі, як такої, не буває,
якщо за неї нищити її.
Якщо Марія народила Сина
на покаяння за чужі гріхи,
то явно винувата й Україна
ота, яку спокушує лихий.
Немає як на долю нарікати,
що кармою прикуті на віки
до легкої ворожої руки...
корупція оточує ґаранта,
тому і руку нікому подати
у течії життєвої ріки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2023
автор: I.Teрен