Рисуй мене попелом
малюнком на камені
омитий водою озер
покинутих душ.
Ніби моря хвилі в'ють
між морями,
втрачають з уваги
мольберти із суш.
Хай фарби течуть
створюють новії лінії
липким, в'язким тілом
розтушуй дисонанс.
Виринати з глибин
коли губи легкої м'якості сині,
злиття полотен,
мов занурення в транс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2023
автор: Zak_Marko