[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jIW7qzEH3cQ&t=36s[/youtube]
Як тільки надворі пітьма запанує,
А в небі засяє найперша зоря,
Як хижу завію погода вгамує,
Почне вся земля прославлять немовля.
Маленький Ісусик у стайні родився,
Щоб люди навіки спасіння знайшли,
Він іскрою в серці для всіх залишився
Щоб грішні дорогу до Бога пройшли.
В цей вечір зібралась до столу родина
У теплій оселі і щастя, і сміх,
Але ця священна щаслива година
Тепер є не скрізь, і нажаль не всіх.
У когось порожні місця в краю столу
Бо рідних назавжди забрала війна
А хтось, більш ніколи не прийде додому
Від хати лишилася згадка одна.
А інші в чужій і далекій країні
Вчать мови і новим існують життям
Аби вберегти діточок на чужині
Хоча іще марять у снах вороттям.
А наш захисники? У мороз, заметілі
Під обстрілом градів і свистом ракет
Із стержнем в душі або втомою в тілі
Товаришу знов наклада турникет.
Його не лякають дощі і багнюка
А у бліндажах миші і пацюки
Хоч ворог іде як скажена звірюка
Та вдома чекають його малюки.
Окопні свічки гріють воїнам душі
Сітки маскувальні від куль бережуть
Створили з молитвою їх небайдужі
Які щосекунди додому всіх ждуть.
Нехай Святий вечір додасть усім віри
Маленький Ісусик хай творить дива
Аби всім народом вкраїнці зуміли
Радіти приходу Святого Різдва.
Дай нам Перемоги і миру в країні
Хай живі й здорові повернуться в дім
Дай сили наш край відродити з руїни
Щоб затишно стало в країні усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2023
автор: Інна Рубан-Оленіч