Берегтиму я найкраще батьківське тепло,
Баритон отой душевний і його чоло,
Буду спогади плекати, мов мале дитя,
Бачу, як вони впливають на моє життя.
Береги, стежки, дороги, пройдені шляхи,
Бережу свої я крила, мов оті птахи,
Бо лиш з ними буде радість, сила вся у них,
Біль пройде і знову щастя почуттів порив.
Берегиня, хтось так скаже іронічно вслід,
Будь, що буде, але в серці знов розтане лід,
Батько, знаю, що то святість, вічний оберіг,
Бо лиш він любов укласти в серце моє зміг.
Без любові та довіри вже ніяк мені,
Бережу слова надії, мрії всі свої,
Буду спогади плекати, мов мале дитя,
Бачу, як вони впливають на моє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик