Псалом 141. О як низався Тобою…




                         Слову,  що  стало  плоттю,
                         і  Пренепорочній  Матері  Божій  
                         з  великою  любов’ю  присвячується



О  як  низався  Тобою
у  небі…
о  як  небесність  —  твереза  тверезість!!
а  я  мов  з  вогнем  сулія
ключ  мій  у  дусі  і  до  Тебе  поезія
щось  може  з  шепотом:
                       «Знов  правий  Ти,  а  не  я…»


Хто  цей  СОБОР?
Йосип-обручник,  Давид  і  брат  Яків!
і  хто  я?
Ось  у  Собор  Її  —  в  Світлі  відкрилась,
ще  б  одну  мить  —
і  душа  де  б  моя?
і  тоді  де  любов  моя  —  чи  вовік  просія???
Господи  й  Боже  всіх  сил,
Боже  всіх  крил!
і  небесних  і  в  плоті  всіляких!
знову  до  Тебе  звільнилась  поезія:
щось  ще  може  шепотом:
                     «Боже,  знов  Ти  правий,  а  не  я…»


Боже,  що  ж  дивуватись,  —
що  підсушилась  моя  сулія!
І  шукаю  любов’ю
                   і  —  «Боже,  знов  правий  Ти,  а  не  я…»

Господи,  яка  невимовна  велич  
                                                                                           Твоя!!!!


26.12.2023,  другий  день  Різдва  —
СОБОР  Пресвятої  Богородиці,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович