ДОЩИТЬ

Стікає  день  по  шибці  сумовито,
Дощить,  хоча  не  сильно,  та  давно...
Намокле  листя  відриває  вітер,
Жбурляє  у  заплакане  вікно.

Зажурене  знадвору  заглядає,
А  там,  у  книзі  трепетні  рядки,
Що  сповнені  тужливої  печалі,                  
Та  пам'яті  про  доторки  палкі.

Усе  пройшло,  зійшло,  обіч  снігами,
Туманами  поплутало  роки.
Ту  порожнечу,  з  часом  поміж  вами,
Заполонили  інші  сторінки.

У  різні  боки  розвели  дороги,
У  бігу  літ  заховано  сліди.
Ви,  як  підранки,  що  не  мали  змоги,
Одне  на  двох  кохання  вберегти.

Холодний  дощ  своє  Andante  стишив,
Накидав  розмаїття  пелюсток.
А  ти  ізнов,  свої  складаєш  вірші,
І  тулиться  до  скла  рудий  листок.

13-18  серпня  2023  року.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2023
автор: Юлія Щербатюк В’южен