Ми загубили кохання в минулому,
Де віють вітри, холоднеча та біль.
І в тому нашому світі померлому
Забули і мрії рожеві, і хміль.
Ми спопелили чуття в пережитому,
Де сварки залишили, тугу та плач.
В темному нашому світі надбитому,
Уламки не склеїш, ти тільки пробач.
Згоріли без цілі, напружили нерви,
А серце кипить та вогонь не згаса.
В поєднанні сердець виникла прірва,
Не полетять вони знов в небеса.
Не буде вже разом, не буде союзу,
Що міцно єднав дві шаленні ду́ші.
Не буде відносин, що стали обузою
Погляди стали холодно-байдужі.
Тепер горда назва у тебе - колишній.
Немає вже смутку, розрухи, жалю.
Я все відпустила. А білий цвіт вишні
Знову розквітнув в моєму саду.
27.12.2023
Світлина з інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2023
автор: Svetoviya