Як важко терпіти розлуку
Щоденно, щомиті... роками..
На кшталт без вини спокути.
ЧОМУ ТИ ДОСІ НЕ З НАМИ?
Вмирати ніхто не хоче.
То де вона, та справедливість?
Стомились кохані очі,
На скронях безбарвна сивість.
Ти снідаєш там, де ціляться.
Ти там, де «без сну і спокою».
Мені досі в це не віриться.
... рухомим рядком: «...ДОКИ?»
Вже звик до болю і холоду,
Де смерть чатує на кроці,
Де запах крові і пороху,
Де усмішок щирих – порції.
Без сумнівів рвався до бою
Бо так відчував, бо треба!
Про тебе немає на шпальтах,
Та всі наші мрії про Тебе!
Коли ж тебе нам повернуть?
Щоб разом - вночі і вранці,
Щоб знову сміятись впевнено,
Щоб берці змінив на капці.
Так байдуже стало до моди.
Милуюсь тобою неголеним,
Живемо від фото до фото,
До виклику телефону.
Війна – то для всіх по різному.
Порівнюєш мимо волі..
Так жаль, що гинуть найліпші,
Найкращі наші Воїни!
Так страшно, що гинуть діти,
Зірками новими спалахують.
Незвично - до цього звикнути,
немов неминуча плаха..
А мами над цинком навколішках.
І наше життя загубилося
У цьому жахливому проміжку,
Але ж ми іще «НЕ НАЖИ́ЛИСЯ»!
Рве в шмаття мене безсоромно
Реальність. Болюча. Гола.
Коли епілог невідомий.
А ще, як дивлюсь довкола.
Дратують і навіть бісять
Понти та безглузді жарти;
Коли відчайдушно постять
Хірню, копійки не варту!
На звалище ту гидоту!
Болить мені аж до лоскоту.
Якби у товпу й на потяг –
Ми б також не знали клопоту.
Багато мовчиш і палиш.
І бруд під ногами чавиться.
Братів ховаєш і плачеш,
Бо навіть кремній плавиться.
Свята – не свята без тебе
І час не лікує – спустошує.
Розгублені діти окремо
З очима сумними, порожніми.
От як пояснити сину,
Що все на межі, на істериці,
Що до́бами тиша у слухавці?
А раптом вже не повернешся?
Коли відповім я донці:
«Ти скоро обіймеш тата»?
Два кола довколо сонця -
Та треба іще чекати..
З війни всі приходять трьохсотими –
Навіки поранені душі.
Застигли в блакитно-жовтому
Тривога й біль сліз гіркущіх.
Бо навіть назламні втомилися.
Бо вже другий рік минає,
А в нас ніщо не змінилося.
Я досі тебе чекаю...
(присвячено коханому чоловіку-воїну, 26.12.23)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2023
автор: Інна Жулавська (IS)