(акровірш)
Терор… Горять квартири й пологовий,
Розбиті школи, підприємства міст.
Иріє в небо зіткане з любові
Мереживом розгублених намист.
А як шкода́ зруйнованої зґарди…
Й печуть хрести… У брязкоті монет…
Світ бачить (кажуть, він восьмимільярдний!)
Яке «сьогодні» маєш ти сумне.
Усіяні камінням рештки вулиць:
Криваве дійство зносять і вони.
Різдвяне місто завше, наче вулик –
Але людей ковтає вир війни.
Їх не стріпне ялинка новорічна.
Не в радість олів’є та холодці,
От миру б нам! Щоб ожили обличчя
УСІ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2023
автор: Білоозерянська Чайка