Забудьте все,що знали до сьогодні,
сьогодні ми загинемо у сні.
Коли наші думки торкнулись скроні,
серце лишило спокій навесні.
Хотіли б ми щасливої дороги,
до самого далекого кінця.
Але немає більше допомоги,
без тихого, гіркого лиш слівця.
Ми боїмося станції "кінцева",
на нашому "яскравому" шляху.
І мрії вже не падають так з неба,
ловити їх все важче на даху.
Зустріти смерть - не так вже і погано,
лише для тих, хто мрії не зберіг.
А тим, у кого їх чимало,
від цього слова треба оберіг..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Zak_Marko