Ракети падали, як груші,
та завивали тут і там.
Навіщо Вам невинних душі?
Питання ставлю небесам.
Дитині б цій іще пожити
у пишності дитячих мрій.
Її ж убили московити
й радіють підлості своїй.
Це все залишиться безкарним
таке було уже не раз.
Чи небожителям захмарним
плювати з відтіля на нас?
Нових сьогодні на поталу
жбурнуть двоглавому орлу.
Цих жертв ще трапиться чимало,
поки здолаємо орду.
30.12.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Микола Соболь