Обійму тебе ніжно, незнайомий солдате,
Як сестра, як дружина, як кохана, як мати.
І в окопі до ранку рахуватиму зорі,
Як твій брат, побратим як, буду разом з тобою.
Розстелю наше скромне новорічне застілля, -
Без двоярусних тортів, без п'янкового зілля,
І прикрашу ялинку у широкому полі, -
Без гірлянд кольорових, без казкових героїв.
Я тебе поцілую, незнайомий герою,
Щоб без ран та вцілілим ти вернувся із бою...
І опівночі рівно помолюся за всіх я,
Щоб дісталась до Бога новорічна молитва.
Щоб почули на Небі, як страждає Країна,
Безупинно шепочу - за доньку кожну й сина,
За онуків, за рідних, за батьків посивілих,
За живих та полеглих, за усіх...На колінах!
30.12.2023
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Пташка Радість