Золоте весілля.


-Ти  пам’ятаєш  73-й  рік…
Ми  були  юні…-  Ми  були  юні?
-Ми  зустрічались  майже  цілий  рік…
Була  красуня…-Ти  є  красуня!

-Зима  лягала  нам  до  ніг,
Любов  існує.  -Любов  існує?
-Розтанув  від  любові  сніг,
Ти  мене  чуєш?  -Я  тебе  чую.

-Чому  невплинно    час  летить?
Роки  минають…-Куди  минають?
-На  згадку  фото  залишить…
І  очі  сяють.  -  І  твої  сяють!

-А  зараз  23-й  рік  
Ти  пам’ятаєш?  -Я  люба  знаю.
-І  знов  зима  впаде  до  ніг…
-Вже  50,  а  я  кохаю!!!

-Чом  золотим  його  назвали,
Дорогоцінне?  -Воно  безцінне!
-А  нас  сьогодні  вже  вітали?
-Привіт  кохана!-Привіт  любимий!

-Спасибі,  що  ти  в  мене  є,
Так  буде  завжди?—Так  буде  завжди.
Нехай  здоров’я  тобі  Бог  дає.
-Ти  моя  справжня!!!-І  ти,  мій  справжній!!!

28.12.23.Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Степан Олександр