Багаття

...  все  мы  в  этом  мире  тленны  С.А.  Есенин

Спустилася  з  гори  зима  у  білім  платті
Й  насипала  мені  під  шапку  сивини.
Я  тихо  прикурив  цигарку  від  багаття,
В  яке  жбурляв  щоніч  рукописи  і  сни.

Палає  у  вогні  поетове  колишнє,
А  той  сидить  собі  і  дивиться  туди,
Де  вітер  на  вербі  думки  його  колише
Про  залишок  життя  з  якого  в'ється  дим.

Нехай  вже  догорить  моя  зоря  остання
І  попелом  шляхи  навколо  замете!
Усе  на  світі  -  тлін,  та  тільки  не  кохання,
Що  в  кожного  своє,  але  завжди  святе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Zorg