***
Розум у клітці.
Він там завжди.
Розум приречений
і непотрібний
в сірім тумані
з відлунням ходи
валянок сірих.
Він, як місяць срібний,
гострий, самотній,
зачинений в льох,
а за дверима
дорога на страту.
Густо вкривають її страх і мох.
Гордий. Готовий платити.
Затятий.
01.01.2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Валерій Коростов