Окалина

                   Великому  Серафиму  Саровському  
                   з  любов’ю  присвячується


Як  добре  доторкнутися
взаємно  —  з  ним
що  то  у  плоті  був  сам
серафим!!
Вогонь!!  —  й  від  серафічності  
                         сповзе
той  що  був  леп
той  що  налиплий  чорнозем
й  так  щоб  не  пряв  свій
                         жаль  і  гнів
коли  вправляюся  на  дні
у  серці  —  вогнянім!!
сильно!!  вправляюсь  —  у  Вогні!!
де  з  меблів  —  лиш  сліди  окалини
де  думка  в  дріб  поткнулася  
хай  на  старе  чи  зле
торкаючи  —  що  спалене
                                 велике  й  чимале


Любов!  —
яка  обрала  і  мене
співаючи
поезію,  яка  і  не  мине


02.01.2024.  свято  Великого  Серафима;
вранці  після  акафіста;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович