Маєш посмішку чарівну і далеко не звичайний вигляд,
Ти – творіння особливе, для величних щирих поклонінь.
Палиш поглядом яскравим й небезпечно підіймаєш хвилі,
Я тримаюся за гребні вперто, розгортаю глибочінь.
Йдуть цунамі, і здається, що попереду лишень найвищі,
Може, хтось би розгубився, залишаючи на дні запал.
Не складає серце зброю, навпаки, знаходить знаки віщі,
Це дає наснагу, і нехай що буде, хоч дев’ятий вал.
Отаке зі мною ти постійно робиш, огортаєш світлом,
Знову зваблюєш мене без слів, складаєш із кросвордів ніч.
Йдуть цунамі швидко, наче катастрофа, та усе ж привітно
Посміхнулась ти сьогодні, хоч і в нурті різних протиріч.
19:51, 18.03.2018 рік.
Зображення: http://www.myjulia.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: yusey