У просторі четвертий вимір –
час – уперед нас несе.
Хтось замість нас зробив вибір:
Україна – понад усе.
Історію трохи забули
й не знаємо роду свого.
Камінням кидаєм в минуле,
але вже не зміним його.
Майбутнє зростає сьогодні,
яке нашим вчора стає.
Якщо ми іще на щось годні,
маєм робити своє.
Про все, що було, є і буде,
Історія пише есе.
Націю створюють люди.
Українці - понад усе!
Ідучи осилим дорогу,
шукаючи своє знайдем.
За все, що було – слава Богу!
Спасибі за те, що живем.
05.08.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Павло Коваленко