Як же хочеться жити!

А  надворі  весна.  І  так  хочеться  жити!
Першим  квітам  радіть  і  рясному  дощу.
Не  в  підвалі  сидіть!  І  від  горя  не  скніти.
І  синам  не  казать:  «На  війну  не  пущу!».
Не    втікати  від  бомб  і  не  слухать  сирену.
Не  жахатись  від  Градів  й  завчасну  під  хустку  
ховать  сивину.
Бо  ж  надворі  весна…  І  так  хочеться  жити!
Теплі  сльози  ковтаю,  мов  краплі  живильні.  
Проклинаю  війну!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2024
автор: Маргіз