Схиливсь до хати тихо вечір,
Прийшла пора уже спочити.
Повільно стихли людські речі,
Бо час прийшов читать Молитви.
За край сплюндрований війною,
За тих синів, що полягли,
За тих молились, бо ціною
Життя, за край свій віддали.
За материнські гіркі сльози,
За плач покинутих дітей.
Ти зможеш все зробити, Боже,
За сотні знищених сімей.
Нехай звершиться знову чудо.
Почуй, Всевишній, їх слова!
Хай відпочинуть уже люди...
Людьми проклята ця війна...
А новий день освятить сонце,
Своїм промінням золотим.
Загляне в кожне хай віконце,
Назустріч день іде новий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2024
автор: Н-А-Д-І-Я