хтось першим
назвав осінь рудою
й відтоді вона руда
збагачена ранами мов ураном
збагачена киснем —
до кисневого головування
до іржі на корі вірності
берез-чирлідерок
з помпонами омели
кисневий протяг
проникає в трюми під’їздів
і зябри поштових скриньок
викашлюють з себе
рекламні буклетики
про відпочинок в Анталії
кисневий бриз
поволі розхитує човен міста
сподіваючись що його серце
мов серце старого моряка
все ще стоїть на трьох китах
а ти мовчиш і цілуєшся
ніби киснеобмінники легень
працюють на повну лише для тих
чиї тіла як магнітики
притягуються своїм світлом
відштовхуються тінями
а ти мовчиш
бо за тебе тепер говорить
кут падіння сухого листка
до поверхні настрою —
незмінно гострий
09.07.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2024
автор: Тарас Яресько