Танк
Зліва від посадки виїжджає танк,
Головним у танку програміст Іван,
Важелі штовхає мій кумась Микола,
Ну, а я кружляю баштою навколо.
Ми із кумом трактористи,
Працювали на селі,
Та в село прийшли рашисти,
По простому – москалі,
Ми у них украли танка –
Кум Микола і Петро,
Третім – командир Іванко,
А четвертим – пес Рябко.
Всиплемо за комір парочку фугасних,
Закопаєм в землю ворогів нещасних,
А як їх сховає український бруд,
То Сірко за с***у витягне паскуд.
Танки бруду не бояться,
Не боїться танків бруд,
По багну і по грязюці,
Танки весело підуть,
Їм болота, трясовина,
То найкращий полігон,
Танк прожерлива скотина,
З‘їв солярки на мільйон!
Під капотом в танка вісімсот конячок,
Три людиносили і одна собача,
Сорок тон із гаком щирої броні,
А в кацапів з ляку, штані у лайні!
Танк по справжньому – це сила,
Що там Порше, Мерседес,
Ех, якби йому ще крила,
Він піднявся б до небес,
Із під самих, з під небес там,
Зміг би ворога бомбить,
Навіть Тесла, сушить весла,
Їй тут нічого робить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2024
автор: Костянтин Вишневський