Там де сопілка-бузина
первинки* розцвітуть,
Коли закінчиться війна
зустрінемося тут,
Тут де у кронах яворів
нам соловей співав,
Де сам Господь благословив,
Щоб я тебе кохав.
А зараз тут,гармати б'ють,
Свята земля горить,
Я з побратимами стою
тебе щоб захистить,
Тут лютий ворог не пройде,
Спровадимо назад,
А з Перемогою прийде
Любов в наш диво-сад.
Скільки б хмари не пливли
закінчиться гроза,
Які б там біди не були
Та висохне сльоза
І прийдуть дні,щасливі дні,
Прийде кінець журбі,
Ти тільки будь,ти вір мені
як вірю я тобі.
А там де ти наводить жах
смертельний свист ракет,
А ти біжиш кричиш,в сльозах,
Все в крах в один момент,
Настане час буде у нас
Життя чудове знов.
Ми доведемо ще не раз
яка міцна любов.
А ти надії не втрачай
чекай мене і вір,
Ще в мирні дні поп'ємо чай,
ромашку чи імбир.
Ще буду я свою любов
носити на руках
І соловейко любий знов
співатиме в садах.
І прийдуть дні,щасливі дні,
Прийде кінець журбі,
Ти тільки будь! Ти вір мені
як вірю я тобі.
Настане час буде у нас
життя чудове знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2024
автор: Малиновый Рай