Мріями зірок сягали,
Посміхались, святкували,
Планували, будували,
Що щасливі - ми й не знали.
Десь в майбутньому гуляли
І чомусь не воювали,
Акції ми не скупляли
І нікого не вбивали.
Занавіс лиш відчинили,
О тоді ми тут й зажили.
Мало стало наркоти,
Територій та бабла.
Й почалася тут війна,
Там повстали, там украли,
Там стріляли й там вбивали.
Зброю тишком розікрали та про це кіно не зняли.
Все, що було ми просрали,
Бидло тут ми годували,
А йому все мало й мало,
Все навколо загнивало.
Тучі небо нам закрили,
Люди стали наче тіні.
Оловяні солдафони
Й фараони у погонах.
Зорі в небі ясні , ясні,
Люди ж бідні та нещасні.
Ти послухай, що говорять,
Зорі з неба матом згонять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2024
автор: oreol