нитка Аріадни (незелена)

Туди  вернутись  неможливо.
Хіба  по  нитці  Аріадни.
Повітря  всапується  жадно.
І  ти,  моє,  –  відверто  й  хтиво.

Змінилось  все  до  невпізнання,
І  налаштованість  инакша.
Побилася  терпіння  чаша.
І  побут  йде  безперестанно.

Клубок  оце  вже  розмотався.
Й  жива  напрочуд  парадигма.
Вже  сотню  мають  літа  й  зими.
По  нитці  буду  я  вертався.

6.01.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Ти-2