Ти уламками з трьох імперій
колись склеєна, та не зрощена,
вся історія твоя з містерій
була потом і кров’ю зрошена.
Із набігами, із походами
твої гості ішли непрошені.
Люди твої між народами
тепер світом всим розпорошені.
Ніжну мову твою солов’їную
від предків тобі присуджено,
у піснях народних оспівану,
спаплюжено рагульно й зраджено.
Край зелений твій і заквітчаний
увесь стоптаний яничарами,
рід твій древній, з Христом обвінчаний –
в міжусобицях і за чварами!
Твої землі, сміттям забруднені,
із чудовими краєвидами!
Але води твої вже отруєні
хімікатами й пестицидами.
…Твої біди прийшли після виборів
вслід за мітингами і майданами
У повітрі твоїм від вибухів
горизонти горять загравами.
Міста й села твої населені
спустошуються руїною.
І хоч крила твої прострелені,
ти – залишишся Україною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Павло Коваленко