На мить зупинись. І відчуй, як хвилини,
У вир небуття відлітають невпинно.
Так час невблаганно відмірює кроки,
Із подихом кожним коротшають роки.
А ти у полоні стурбованих буднів
П'єш радощів стиглих бальзам неосудно,
І все не вгамуєш ту пристрасну спрагу,
Бо є у душі ще чарівна наснага,
Що зветься любов'ю, давно і одвічно,
І це почуття є, насправді, магічним.
Допоки квітує воно світанково,
Із віком життя не веде перемовин.
13-14 вересня 2019 р.
V.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен