Ой на кухні крутиться молоденька жінка,
Все сама, чи й змориться, крутиться, як бджілка,
Тож так рано- раненько, у руках мукичка,
А для кого годить та має ж чоловічка,
Як у ліжечку, все він на вушко шепоче,
Так люблю варенички, із сиром, муркоче,
Ну,як котик її, що дріма на пуфику,
Разом з нею слухає бадьору музику.
Вже літає пташкою, часто й до люстерка,
Він весь час, чомусь говорить-Ой фантазерка!
То пухкі в сметані, а менші із шкварками,
Ой напевно знову, щось коїться між нами.
Вже мов п’яна він нього, йшла митись у ванні.
Освіжилась швидко, прилягла на дивані,
Ой вже ті варенички, будьте ви неладні,
Ще й вдалися ж вони, смачні і на вид гарні.
Вже й обід, побрився, раденький чоловічок,
Доторкнувсь пахучий, ледь щічкою до щічок,
Як троянда сяє, зчервоніла, всміхнулась,
-Почекай, візьми сметани, враз озирнулась.
На столі винце, сирок та й кільце ковбаски,
Про дівчат, щоб дум не мав, вночі хоче ласки.
Ой, як дуже пахнуть парфуми чоловічі,
Іскрять очі, до інтиму зваблюють свічі….
У обіймах ніжних, палкий погляд у очі,
Я варенички люблю і тебе щоночі.
23.12.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Ніна Незламна