Давай на відстані,
у сотні миль.
Ми обміняємось,
повітряним цілунком.
І лиш тоді,
під звуки тихих хвиль.
Вагаємось, стискаючи
обручки з візерунком.
Нумо кричать,
зневіра в нашу зустріч.
Так сильно розриває,
сердце терпне.
Самим стирчать,
ховаючи всю гучність.
Бо чарів не буває,
тіло смертне..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Zak_Marko