Сніг новий,але не випадковий,
Січень як не є все ж на порі,
Оновив пейзаж,такий чудовий,
Он вже і санчата на горі.
Одягнув садок він в білі шуби,
На дроти як бахрома прилип,
Може й не комфортно,але любо,
Під ногами відчувати скрип.
По деревах в пошуку синички,
Горобці сидять на бузині,
Надулися,їм холодно без звички,
Та минуть для них незручні дні.
Із-під шапки білої калина
Визирає вогником живим,
Білий сніг,як зимова перлина
І димки з будиночків над ним.
На ставках вже встановилась крига,
І яка б то не була міцна,
Та прийде в куточок цей відлига
І все змінить на своє весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Малиновый Рай