Час загубивсь між календарних дат
і плин його спинивсь на роздоріжжі
шляхів до перемог через путі утрат
в тлі розуміння перемог розбіжні.
Вже відлік часу закінчив цей календар,
а інший календар ще дні рахує,
коли впаде і цей рік на олтар,
як жертва – вічності – життя людського всує.
Минувший рік був сповнений подій,
які не раз ще нам в вісні насняться.
На Рік Новий плекають всі надій,
що мрії і бажання їх здійсняться.
Дати подій – як історичних віх –
стоять обабіч шляху, ніби ДОТи.
Календарі і дати розділили всіх
на тих, хто «за», і тих, хто «проти».
Між календарних дат блукає час,
який люди продовжують втрачати
у суперечках між собою повсякчас –
що важливіше: календар чи дати?
01.01.2024р.
Олта́р - (староцерк.-слов. алътарь, олътаръ < лат. alta ara, altare — «високий жертовник»[3]) — первісно місце для жертвопринесення або жертовне вогнище (у греків bomos).
ДОТ (розшифровується як довготривала оборонна точка чи рос. долговременная огневая точка) — довгочасна вогнева точка (фортифікаційна споруда).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Павло Коваленко