СТУС

Клювали  круки  Батьківщині  душу,
А  Стус  кричав  од  болю  та  жалю,
Його  думки  виходили  із  мушлі,
Його  Слова  кидали  до  калюж.
А  він  писав  нам  Біблію  Свободи
За  ґратами  своїх  переконань.
Великий  Син  великого  Народу
Пішов  на  небо  в  вересневу  рань.
У  спадок  нам  –  його  безсмертя  муки,
Його  синівська  віра  та  любов,
Ті  сплави  віршів  –  надміцні  сполуки,
Він  смертю  смерть  навіки  поборов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2024
автор: Шостацька Людмила