Цей лоскіт плоті розганяє хіть
Займаючи рум’янець на ланітах
Спашілий пломінь розтинає кліть
Грудей і стоном править млосне літо.
Із жару в жар і плескіт хвиль палких,
Пінким захланням омиває берег
І побережжя в дотиках п’янких,
Стискає в ніч всі рівні атмосфери.
Порив очей у погляді зійтись
Долонь в долонях почувати злуку,
І кожен поштовх підніма’ у вись
Тоді скидає у безмовну пустку,
І прошиває ніч тебе наскрізь,
І відпускає в сон забравши руку.
28.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2024
автор: Володимир Каразуб