Не нервуй мене зима,
Снігу всипала дарма,
Візьму ось лопату
Відкопаю хату.
Снігу всипало багато,
Все в снігу і сад,і хата,
Зроблю годівниці
Хай живуть синиці.
Сніг зрівняв усе довколо,
Пагорби і частоколи,
Я дороги не знайду
То ж до школи не піду.
Сніг ,білесенький сніжок,
Саме час для саночок,
Та безлюдна щось гора,
В інтернеті дітвора.
Сніг і шкоди наробив
Всі шляхи загородив,
Зате буде на полях
Вся зволожена земля.
Сніг в садочку,В лісі , в полі
Снігу випало доволі,
Коли висохнуть стежки
Буде хліб. І пиріжки.
Сніг падає,щедре небо,
Бо землі і снігу треба,
Бо без снігу небуває
Золотенького врожаю.
Сніг летить на землю щедро,
Щоб накрити її недра,
Спи земелечка,засни,
Відпочинеш до весни.
З снігом трохи важко жити,
Заважає він ходити,
Та іде він не дарма,
Бо без снігу не зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2024
автор: Малиновый Рай