Біль, ревучий крик і горе,
ріки зі сліз і море крові.
Замість нутра, там поле бою,
шрами отримані здорові.
І там пітьма, нічого більше,
не скоро кінчаться думки.
І серця стогін все гучніше,
і всі слова стають глевкі.
"Що не вбиває робить нас сильнішим",
стискає тіло, що тріщать кістки.
"Що не вбиває, добива пізніше",
і залишає тільки пелюстки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2024
автор: Zak_Marko