Граиливі сніжинки пестять обличчя.
Граиливі сніжинки цілують вуста.
І танцем граиливим сліди замітають,
Де просто кохалися наші літа.
Де роки казково приходили в дім,
І щастям безмежним губилися в нім.
Зоріли коханням терпким повсяк час.
І падали зорі в обіими до нас.
І водять сніжинки свіи танець зими
І просять, щоб з ними кружляли і ми.
Щоб навіть в хурделицю радість була.
Коханням зоріла весною цвіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2024
автор: Надія Тополя