І час не час, і мед – полин,
Залиш, кажу тобі ці спроби,
Хай правда серцем верховодить,
А темні пристрасті покинь.
Пролий любов на марлю дня
І ніч залишить сірий попіл,
Назавжди спалених утопій,
З яких складається брехня.
І вже коли над ранок ніч,
Складе намисто слів прозорих,
Коли не знітившись повториш
Без зайвих яв і протиріч
Відчуй в собі блакитну вись,
Весни очей чутливу повінь,
Коли безмовно заговорить,
Любов її. Тоді — озвись.
28.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2024
автор: Володимир Каразуб